Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
розшивати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
пороти — I порю/, по/реш, недок., перех. 1) Розшивати, розривати шви. 2) розм. Розрізати чимсь гострим що небудь. || Робити розріз на тілі; розтинати. II порю/, по/реш, недок., розм. 1) перех. і без додатка. Бити різками, сікти, шмагати кого небудь. 2)… … Український тлумачний словник
розклинювати — юю, юєш, недок., розклини/ти, ню/, ни/ш, док., перех. Вбиваючи або вставляючи клин, розщеплювати чи розшивати що небудь … Український тлумачний словник
розшиваний — а, е, рідко. 1) Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до розшивати. 2) у знач. прикм. Оздоблений вишивкою; вишитий … Український тлумачний словник
розшивання — я, с. Дія за знач. розшивати … Український тлумачний словник
розшиватися — I а/ється, недок., розши/тися, и/ється, док. 1) Розпорюватися по шву (про що небудь зшите). 2) тільки недок. Пас. до розшивати. II а/юся, а/єшся, недок., діал. 1) Бігати. 2) Тривожитися, піклуватися, турбуватися за когось, щось … Український тлумачний словник
розшити — див. розшивати … Український тлумачний словник
цифрувати — у/ю, у/єш, недок., перех. 1) Позначати цифрами: нумерувати. Цифрувати сторінки. 2) діал. Розшивати одяг вензелями з шнурків тощо … Український тлумачний словник
шити — ши/ю, ши/єш, недок. 1) перех. і неперех., чим, на чому і без додатка. Скріплювати, з єднувати ниткою за допомогою голки частини чого небудь (тканини, шкіри і т. ін.). || перен., розм. Видавати звуки, що нагадують строчіння на швейній машині. 2)… … Український тлумачний словник
вишивати — вишити (нашивати на тканину / шкіру візерунки нитками, бісером тощо), гаптувати, вигаптовувати, вигаптувати, розшивати, розшити, шити; мережа[и]ти, вимережувати, вимережа[и]ти, змережувати, змережа[и]ти (робити ажурну вишивку) … Словник синонімів української мови
